Сховай свої слова - це просто звуки,
І очі свої також відведи.
Я зі своїх плечей знімаю твої руки -
Та погляд мій кричить тобі "Не йди!"

Я слухаю тебе, але не вірю,
Бо ти говориш те, що хочу чути.
Я знаю, що тебе не розумію,
Та слухаю, мов ланцюгом прикута.

Немає сліз, немає навіть болю,
Здається, що це схоже на гіпноз.
НЕ можу я боротися з тобою,
Хоч серце моє зранене й зрослось.

Я знаю всі твої підступні плани,
Але чомусь ще граю в твою гру.
Скажи: чому мій розум у тумані,
Хоч я тебе давно вже не люблю?